Ветеран ВВВ. МС з альпінізму (1950), інструктор-методист 1-ї категорії. У горах з 1937 р. — альптабор «Будівельник» в ущ. Адір-су. Призваний до армії у липні 1941 року. Закінчив курси артилерійської академії у Москві. З 5 грудня 1941 по 1945 перебував у діючій армії. Нагороджений сімома бойовими орденами та медалями. Наприкінці 1946 р. повертається до Харкова і разом із братом Вадимом бере активну участь у роботі міської секції альпінізму. Упродовж багатьох років працював інструктором в Українській школі інструкторів під кер. М.Т. Погребецького та в альптаборі «Накра». Громадянська професія — архітектор. У складі авторської групи брав участь у будівництві Київського державного університету (нового комплексу). Розробляв проекти Монументу Слави у м. Рівне. Довгий час працював у Худфонді УРСР. Найбільші сходження: тр. Цалгмила з півдня на північ, п/п; тр. Га-дил — Башкара (1947); рекордний траверс Дих-тау — Коштан-тау, п/п (1949); тр. Двузубка — п. 25-річчя Радянського альпінізму — Світгар, 5А (1950). 1950 р. поїхав до Києва і з київськими альпіністами здійснив ряд першокласних сходжень 5Б к. с.