Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Філоненко Лариса Андріївна

дата народження: 
1916
дата загибелі (смерті): 
1999

Филоненко Лариса Андреевна (1916 – 1999).Учасник ВВВ. МС з альпінізму. Старший інструктор. Інженер-механік, старший викладач ХАІ. Кандидат технічних наук. З 1955 р. – доцент МЕІ. Альпінізмом почала займатися у секції ХПІ. 1937 р. — одна з керівників Харківської зимової альпініади на Казбеку. У 1939 р. брала участь у зимовому сходженні на Софруджу, у 1940 р. - у зимовому поході через перевал Сунахет. На початку війни евакуювалася разом із оборонним заводом до Челябінська і з ним же після війни повернулася до Харкова. У 1945 р. Лариса Філоненко та Марія Левіна доклали чимало зусиль для відновлення роботи секції альпінізму ДСО «Наука». Вже влітку на Кавказ виїхала група альпіністів, серед яких була Лариса Філоненко. Здійснила понад 150 сходжень, серед яких були складні маршрути та першопроходження: Тихтенген з Півдня (1948); тр. Тетнульд - Гестола (1949); першопроходження тр. Тихтенгена з Півдня на Північ (1950); тр. Домбай-Ульген, Гол. та Зах. вершин, 4А (1951); тр. гребеня Уллу-тау-чана (1953). У 1950 р. обирається головою бюро міської секції альпінізму. Працювала старшим інструктором у Харківських альпіністських таборах, в Українській школі інструкторів, в альптаборі «Накра» та на зборах. Протягом 25 сезонів передавала новачкам, значкістам та розрядникам свій досвід та беззавітну любов до гір. Після 1955 р. була начальником КСП та уповноваженим Федерації альпінізму СРСР у районах Кавказу, Тянь-Шаню, Паміру та Алтаю. Проводила громадську роботу в альпсекціях ХПІ, ХАІ та МЕІ. Була членом Ради ветеранів альпінізму СРСР та заступником директора Центрального музею альпінізму в Москві (на громадських засадах).

ОСТАННІ НОВИНИ

04/10/2010
Манаслу в семьдесят-один

Карлос Сория (Carlos Soria) достиг вершины Манаслу (8156 м) без дополнительного кислорода в возрасте 71-го года.

До этого были попытки такого восхождения в 1973-м и 1975-ом годах.

Восхождение проходило вместе с Карлосом Паунером (Carlos Pauner)

04/10/2010
Трагедия на Чо-Ойю. Погиб Вальтер Нонес.

Вальтер Нонес погиб при попытке прохождения нового маршрута на Чо-Ойу. О трагедии сообщила жена Вальтера (Мануэла) на своём блоге.

Пока нет ни какой точной информации, Мануэла обещает разместить подробности случившегося на блоге, как только сама их узнает.

В 2008 году Вальтер (Walter Nones) стал участником драматических событий на стене Rakhiot del Nanga Parbat.

03/10/2010
«Надежда умирает последней!» Восхождение на Чо-Ойю продолжается!

Радостную новость сегодня сообщил Александр Абрамов (Клуб 7 вершин). В телефонном разговоре Игорь Свергун ему сказал, что действительно «28 экспедиций свернулись, но они все-таки будут сидеть до конца, как и планировалось. Погода налаживается и возвращаться раньше 16 октября (на эту дату заказаны обратные билеты) экспедиция не собирается».

01/10/2010
В Гималаях непогода и лавины, экспедиции сворачиваются!

После бурного муссонного летнего периода, в Гималаях очень много снега и повышенная лавинная опасность. В сентябре, практически, тоже не было хорошей погоды, и продолжались осадки в виде снега. На вершину Чо-Ойю (8201м) в этом сезоне было заявлено более 30-ти экспедиций. Все они, после неудачных попыток восхождения и опасных сходов лавин на маршрут, сворачивают свои лагеря.

27/09/2010
Информация из лагеря 2 (7150м) на Чо-Ойю.

Игорь Свергун сообщил с 7150м по телефону:

27 сентября, 17:10. Сегодня вся группа, в полном составе, поднялась в Лагерь 2 на высоте 7150м.
Пришлось пробираться через шквальный ветер и в результате на путь ушло более 7-ми часов. По пути нам попалась ледовая стена и несколько крутых подъемов, что значительно задержало продвижение группы. Также много групп спускалось вниз по одной «нити» перил на маршруте, и приходилось ждать очереди.