Наше рідне місто гідне всіляких висот, і багатьох у минулому воно досягло – висот науки та культури, високих показників промислового виробництва. І сьогодні Харків задає тон в Україні у всьому, що стосується культурної, інтелектуальної сфери. наші вчені, медики, художники, музиканти посідають провідні позиції.
Але хочеться згадати і про те, що місто наше в недавньому минулому було поза конкуренцією і на інших висотах – ndash; висотах у буквальному значенні слова. Адже рівнинний Харків – колиска українського (і не лише українського!) альпінізму.
Чи всі знають, чому "Притулок одинадцяти", високогірний готель на Ельбрусі, носить цю назву? У 1909 р. група студентів Санкт-Петербурзького та Харківського університетів, здійснюючи сходження на Ельбрус, заночувала біля скельної гряди на висоті близько 4200 м. Їх було 11, і в пам'ять цієї події отримав назву збудований у 30-х роках гірський готель, рівних якому в ті роки не було у світі. Харків'яни були і основоположниками масового вітчизняного альпінізму. У 1932 р. виник перший альплагер на Кавказі, московський. А в наступне триріччя (32-34р.р.) з'явилося одразу три бази харківських альпіністів. в Азау, під Ельбрусом, на галявині Штулу (Балкарія) та в Північній Осетії.
А історія підкорення знаменитого "Повелителя неба" - Тянь-Шанського гіганта Хан-Тенгрі! Ця семитисячна вершина давно привертала увагу дослідників. У 1900р. її намагалися штурмувати італійці. Німецький альпініст і географ Г.Мерцбахер двічі безуспішно шукав підходи до Хан Тенгрі. Коли стало відомо, що радянські сходники збираються помірятися силами з горою, у світовій альпіністській пресі з'явилися скептичні відгуки: На сьогоднішній день Хан-Тенгрі неприступний. Російська експедиція не досягне успіху!" Експедиція 1931 року була не російською, а українською. Харків'яни Михайло Погребецький, Франц Зауберер, Борис Тюрін досягли нечуваного успіху - їм підкорився "Повелитель Неба". Це був справжній подвиг духу!
І пізніше харків'яни міцно утримували позиції найсильніших сходників країни. Потужні секції альпінізму виникли в суспільствах "Спартак", "Авангард", "Буревісник". Студентський альпінізм розвивався у низці ВНЗ міста – ХПІ, ХДУ, ХМІ, ХІРЕ, ХАІ.
У вітчизняному альпінізмі великою популярністю користується програма сходжень на всі семитисячники СРСР. СНД. Вона передбачає сходження на вершини вище 7000 метрів: пік Комунізму 7495м(нині пік Самані), пік Перемоги 7439м, пік Є.Корженевської 7105м, пік Леніна 7131м, Хан-Тенгрі 6990м (нові виміри показали висоту 7010м).
За цією програмою "Снігових Барсів" - так називають сходів на всі семитисячники, зараз в Україні 59 чоловіків та 5 жінок. З цього числа харків'ян – 23, серед них 2 жінки: Світлана Бугай та Тамара Єна.
На нашій планеті 14 вершин понад 8000 метрів - "восьмитисячників", які знаходяться в Гімалаях та Каракорумах. Сходження на такі вершини особливо важкі, тому що поряд з технічними труднощами на маршруті, альпіністи піднімаються в зону непридатну для життя людини. ураганні вітри, 50-ти градусні морози та нестача кисню (на 8000м його концентрація в 3 рази менша).
З 1982 року харківські альпіністи почали освоювати Гімалайські гори та найвищі точки континентів. Нині українські альпіністи побували на всіх вершинах понад 8000м. харків'яни зійшли на 11 із них. На вершинах вище 8000м були 34 українці. із них 10 - харків'яни.
34 українських альпіністи здійснили 85 сходжень на вершини вище 8000м, з них 30 сходжень здійснили харківські альпіністи:
Заслужений майстер спорту, Почесний громадянин м.Харкова – Сергій Бершов, – 13 сходження на 7 вершин вище 8000м,
Майстри спорту міжнародного класу:
Ігор Свергун – 7 сходження на 6 вершин вище 8000м,
Віктор Пастух – 4 сходження на 2 вершини Канченджанга 8586м, Манаслу 8163м)
Олексій Боков - Еверест 8848м, Шиша-Пангма 8013м
Геннадій Копейка - К-2(Чогорі) 8611м
Олексій Макаров - Манаслу 8163м
Олександр Герасимов - Еверест 8848м
Тамара Єна - Дхаулагірі 8167 м
Олег Банар - Гашербрум – 2, 8035м
