Харків посідає особливе місце в історії українського альпінізму: тут наприкінці 1920-х років почалося його зародження, із харківськими спортивними товариствами «Авангард», «Спартак», «Буревісник» пов'язаний період становлення та успішного розвитку. З нашим містом тісно переплетені імена та долі багатьох сходників, що підкорили найвищі та найважче доступні вершини світу. Напевно, тому харків'яни завжди так щиро, з цікавістю та навіть гордістю стежать за успіхами своїх земляків.

Події червня 2013 року, які вразили своєю жорстокістю та цинізмом увесь світ, у Харкові були сприйняті з особливим болем — адже троє з 10 загиблих, які перебували у міжнародному альпіністському таборі у горах Пакистану, були харків'янами.

…Погибают друзья, умирают,
Как с деревьев листва опадает,
И хотя я их вижу живыми,
Не пойти мне в поход уже с ними.

Це рядки із вірша Олексія Білоуса «Реквієм», опублікованого у 2008 році у збірці до 80-річчя харківського альпінізму. В авторській посвяті значиться: «Пам'яті Юрія Григоренка-Пригоди, Віті Пастуха та інших загиблих друзів…».

Ігор Свергун часто заходив, швидше забігав, до нас у видавництво. Ділився враженнями про нові сходження, розповідав про заморські країни та гірські вершини та обов'язково приносив фотографії. Щоразу, дивлячись на цього життєрадісного, сповненого нових планів та ідей чоловіка, ніхто й подумати не міг, що рядки вірша-реквієму стануть застосовні і до нього.

Книга, яку ви тримаєте в руках, – благодійний видавничий проект пам'яті Ігоря Свергуна. Ми не альпіністи, тому не можемо здійснити сходження пам'яті загиблих. Це зроблять його друзі-професіонали.

Ми — видавці, і саме за допомогою цього видання хочемо не лише зберегти пам'ять про Ігоря, розповісти про його яскраве і, на жаль, таке коротке життя, а й допомогти його сім'ї — дружині та синові.

Усі кошти, отримані від реалізації цього проекту, передадуть родині Ігоря Свергуна.

Під час підготовки видання було використано фотоматеріали з архіву Харківського альпклубу.