Голощапов Віктор Михайлович

МС з альпінізму, інструктор-методист 1-ї категорії, власник жетону «Рятувальний загін» (№ 2378), удостоєний Почесного звання «Сніговий барс» (№ 371). Чемпіон України У 1973 р. закінчив ХПІ. 1973 – 1975 рр. — служба у лавах Радянської Армії. Після проходження військової служби працював верхолазом і менеджером висотних робіт. У 1971 р. у зимовій альпініаді «Буревісника» у Домбаї за сходження на ст. Семенов-баші отримав значок «Альпініст СРСР». У розрядниках ходив в а/т «Домбай», «Баксан», «Айлама», «Алібек». У 1980 р. закінчив Всесоюзну школу інструкторів в а/т "Ельбрус". Був командиром відділення, загону, зборів в а/т «Шхельда», «Баксан», «Цей», в 1983–1984 гг. — тренер та начспас експедицій харківського «Буревісника» в ущ. Кішти-Джероб, 1986 р. — керівник експедиції до уст. Ростоу-дара (Пд.-З. Памір), керівник зборів харківського «Буревісника» на л. Москвина в 1986 р. та на л. Півн. Інилчек 1989 року. За 20 років пройдено сотню маршрутів, частина з них заслужила найвищі оцінки у різних чемпіонатах України та Радянського Союзу: тр. Чаухи, 5Б — 1-е місце на ЦС «Буревісник»; Чанчахі-хох, 5Б — 2-е місце на ЦС «Буревісник» у технічному класі; Чанчахі-хох, 5Б, п/п — золото у чемпіонаті Кавказу (1981); Зіндон, 6 к. с. — золото у чемпіонаті України у технічному класі (у команді Л. Волков, С. Бондаренко, В. Печериця) (1981); п. Яридаг, 5Б, п/п — чемпіони України у скельному класі (1983); п. Енгельса, 5Б (1984); п. Леніна (1985); п. Комунізму, п. Є. Корженевської (1986); п. Хан-Тенгрі (1989). З 1978 до 1991 року — тренер на громадських засадах альпсекції ХПІ. 1991 р. загинув на траверсі Ушби разом з І. Большаковим, В. Степаненком, Д. Поляніним.