Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Пилипенко Владислав Сергійович

дата народження: 
01.02.1950
дата загибелі (смерті): 
21.11.1998

Пилипенко Владислав Сергеевич (1950 – 1999)МС з альпінізму (1979), МС зі скелелазіння (1976), інструктор-методист 2-ї категорії, володар жетону «Рятувальний загін», удостоєний Почесного звання «Сніговий барс» (№ 290). Чемпіон України. Закінчив Харківський держуніверситет, працював провідним інженером у НУО «Монокристалреактив». Заняття альпінізмом та скелелазінням почав у секції університету. У 1970 р. здійснив перше сходження на ст. Віа-тау з інструктором Г. Роговим. Після першої вершини було підкорено понад 150 маршрутів, з яких 5 та 6 к. с. та першопроходження близько 20. Найбільш значні з них: тр. Домбай-Ульген, 5А та тр. Джугутурлючат, 5А (кер.) (1973); Зах. Домбай-Ульген по Пн.-Зх. стіні, 5Б; Зах. Домбай-Ульген по Пд. стіні ЦДСА, 5Б (кер.); Двузубка по Сх. стіні, 5Б (кер.; в команді: А. Бабицький, Л. Волков, А. Москальцов, 1974); Айлама-2 по Пд.-Сх. стіні, 5А, під/п; Айлама по Пд. стіні, 5Б, з А. Хергіані (1975); Арг по Пн. стіні, 5Б (кер.); Ушба Пд. по Пн.-Зх. стіні, 6 к. с. (1976); п. «5400» по Сх. стіні, 4Б, п/п; п. Радянської України, 5Б, п/п (Мазарський хребет, Памір 1977); Ходжа-Локан (Мрія) по Пд. стіні, 5Б, п/п (у двійці з Ю. Григоренко-Пригодою); п. «5034», 5Б; в. Ак-ка по каміну, п/п; п. Московської Правди по Пд.-Сх. стіні (за Солониковим), 6 к. с. (кер.) — 1 місце у чемпіонаті України (1979); п. Леніна через Роздільну; Замін-Карор, 6 к. с., у двійці; п. «5730», 5Б, п/в — срібні медалі у чемпіонаті України (1980); Ушба Півн. по Сх. стіні, 6 к. с., п / п (1981); п. Є. Корженевської по Цетліну (1982); Цегла, Зх. стіна; Далар, Пн. стіна (за Снесаревим, 1983); п. Щуровського; Чатин (за Гарфом, 1984); п. Комунізму — п. Хохлова (1986); п. Хан-Тенгрі (1988). 1972 р. закінчив Харківську школу інструкторів під кер. К.А. Барова, стажувався в а/т «Алібек», потім працював інструктором в а/т «Айлама», «Ельбрус», «Цей», ст. тренером на зборах Донецька та Харкова на Памірі. У 1982 – 1983 pp. працював у МАЛ «Кавказ» та «Памір» тренер-консультант. Брав участь у спас. роботах: ст. Гол. Птиш, 3А (1973); п. Австрійського Комсомолу, 3А (1974); в. Гумачі — транспортування загиблої харківської альпіністки та гірськолижниці Ліди Калганенко (1976); МАЛ «Памір» (1982). Починаючи з 1969 був постійним учасником та багаторазовим переможцем першостей зі скелелазіння ХДУ, Харкова, а також кубків, присвячених пам'яті В. Тимохіна, Тамари Бершової, А. Кустовського. Влад був сильною, цілеспрямованою натурою, захоплений до фанатизму, він був готовий тренуватися цілодобово. І це давало високі результати: він неодноразовий чемпіон ВЦРПС, Союзу та України зі скелелазіння. З 1973 по 1988 рік виходив на старт більше 270 разів.тренером-консультантом.
Брав участь у спас. роботах: ст. Гол. Птиш, 3А (1973); п. Австрійського Комсомолу, 3А (1974); в. Гумачі – транспортування загиблої харківської альпіністки та гірськолижниці Ліди Калганенко, яка спускалася на лижах з вершини 1976 р.); в Мал «Памір» (1982).
Починаючи з 1969 року був постійним учасником та багаторазовим переможцем першостей зі скелелазіння ХДУ, Харкова, а також кубків, присвячених пам'яті В. Тимохіна, Т. Бершової, О. Кустовського. Влад був сильною, цілеспрямованою натурою, захоплений до фанатизму, готовий був тренуватися цілодобово. І це давало високі результати: він неодноразовий чемпіон ВЦРПС, Союзу та України зі скелелазіння. З 1973 по 1988 прийняв у змаганнях 277 стартів.

клуб/секція: 
ФАС ХО
розряд з альпінізму: 
МС
спортивне звання: 
Снежный барс
інструктор з альпінізму (категорія): 
2 категория
розряд зі скелелазіння: 
МС

ОСТАННІ НОВИНИ

31/08/2018
Кубок Украины памяти Владимира Захарова

10 лет назад, 11 сентября 2008 года, трагически погиб в автокатастрофе Владимир Захаров - выдающийся харьковский спортсмен-скалолаз, Мастер спорта международного класса. 

Спортивные достижения Владимира составляют гордость украинского скалолазания. Володя был одним из первых украинских чемпионов мира - в 1999 году в Бирмингеме (Англия), в 2001г в Швейцарии - серебряный призер мирового чемпионата.

27/08/2018
В Харьковской области построен еще один скалодром.

Председатель Харьковской областной государственной администрации Юлия Светличная 26 августа открыла новую спортплощадку и скалодром в Дергачах.

Ранее были построены скалодромы в Чугуеве, Студенке (Изюмский р-н) и Шевченково. Это не считая десятка скалодромов в самом городе Харькове! Какая область еще может показать такое повсеместное развитие нашего вида спорта...

13/08/2018
Флаг Харькова и Украины на Эльбрусе!

11августа группа альпинистов харьковского альпклуба совершила восхождение на вершину Эльбрус (5621м) по маршруту с севера.

Поймали "окно"в погоде, при сильном ветре, взошли на восточную вершину. Руководитель - Сергей Бершов, участники - В.Болихов, В.Козубский, В.Панов, Я.Найден, Э.Шпаковский.

Восхождение посвящается предстоящему Дню города Харькова!

 

 

10/08/2018
Умерла ветеран альпинизма и скалолазания Варжаинова Л.И.

9 августа 2018 года скончалась ветеран харьковского альпинизма и скалолазания Варжаинова Лариса Ивановна (1940-2018). 

КМС по скалолазанию, разрядница по альпинизму, спортивной гимнастике, стрельбе и волейболу. Окончила Харьковский педагогический институт. Многие годы работала инструктором физкультуры в проектном институте «Южгипрошахт».

Альпинизмом и скалолазанием начала заниматься в секции альпинизма  завода им. Малышева. Вместе со сборами Облсовета ДСО «Авангард» неоднократно принимала участие в экспедициях на Памире, Тянь-Шане, которые проводились под руководством ее мужа – Юрия Ивановича Григоренко-Пригоды.

08/08/2018
8 августа - Международный день альпиниста!

8 августа в мире отмечается Международный день альпинизма или День альпиниста - праздник, который не знает границ, объединяя всех настоящих мужчин и твердых духом женщин. 

Появлением этого праздника мы обязаны двум смельчакам-швейцарцам — врачу Мишелю-Габриэлю Паккарду (1757–1827) и горному проводнику Жаку Бальма (1762–1834). 8 августа 1786 они первыми из всех альпинистов достигли высшей точки Альп — вершины Монблан (4810м).