Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Сегодня умер Илья Александрович Мартынов.

12 February, 2010

Сегодня ночью на 92-м году жизни скончался всеми уважаемый заслуженный Харьковский альпинист Илья Александрович Мартынов.

 Илья Александрович начал заниматься альпинизмом в 1938 году. Выполнил норматив Мастера спорта в 1956 году, инструктор-методист 1-й категории, «Почётный спасатель». Внес огромный вклад в развитие отечественного альпинизма как спортсмен, тренер, методист. Автор фундаментальных разработок методик подготовки альпинистов и проведения спасательных работ в горах.

Похороны И.А.Мартынова состоятся 13 февраля 2010г.

 

 Федерация альпинизма и скалолазания Харьковской области выражает глубокое соболезнование родным и близким И.А.Мартынова.

Светлая память об Илье Александровиче навсегда останется в наших сердцах. Его методические разработки в области обучения альпинистов и организации спасательных работ в горах – бесценный вклад в развитие отечественного альпинизма. Материалы о жизни, деятельности и достижениях И.А.Мартынова займут достойное место в экспозиции Харьковского музея альпинизма, открытие которого планируется в ближайшее время.

Президент ФАС ХО Геннадий Копейка.

 

Мартынов Илья Александрович (23.03.1918г - 12/02/2010г).

МС по альпинизму (1956), инструктор-методист 1-й категории. Жетон «Почётный спасатель».

Инженер, преподаватель.

Начало занятий альпинизмом - 1938. Первые вершины - Тютюр-гу, 1Б и Бодорку, 2А к.с. Первый тренер - П.Ф. Захаров. Лучшие восхождения: (1940) Тихтенген (4611м); (1955) Аманауз (3760м); Бу-Ульген, 5А; (1956) Ушба (4710м); (1957) Каракая (3896м); (1961) Талгар (4973м); Металлург по С–З ребру, 5А; (1965) Караульчи-тау по Сев. ст., 5А; (1971) Мамисон-хох Вост., 5Б; (1973) Уилпата, 5Б; п. Рудаки по пр. кф. С–В ст., 5Б.

Инструкторскую работу начал в 1939. В начале финской войны 1939 и ВОВ явился в военкомат, чтобы идти добровольцем защищать Родину, но как «сыну врага народа» (отец А. Савченко–Бельский был расстрелян в 1938 в Харькове) ни ему, ни брату Владимиру этой чести не «доверили». В результате внезапного наступления немцев братья оказались на оккупированной территории и были вывезены в Германию остарбайтерами. Владимир работал на военных заводах, а Илья - в фермерском хозяйстве. После окончания ВОВ оба вернулись на Родину и были сосланы на север. При первой же возможности продолжили занятия альпинизмом. (1959-1969) - начуч альпинистских лагерей: «Красная Звезда», «Уллутау», «Ала-Арча», «Безенги». 1958, 1966, 1970, 1973-1975 - тренер и ст. тренер различных школ по подготовке инструкторов альпинизма, сборов по подготовке спасателей, методических сборов по переподготовке инструкторов альпинизма, рук. многочисленных спасательных операций в горах. Член методического совета Управления альпинизма ВС ДСО профсоюзов с 1980. Один из авторов «Единой системы подготовки альпинистов» и основной разработчик «Программы подготовки альпинистов СССР» (1985). Автор «Ситуационных задач», работ по организации и тактике спасательных работ, ряда методических разработок а также книг «Безопасность в альпинизме» и «Безопасность и надежность в альпинизме». Подготовил четырех МС по альпинизму, двух чемпионов СССР по скалолазанию и большое количество инструкторов, спасателей и альпинистов.

 

Статью И.А.Мартынова об истории альпинизма можно прочитать здесь>>>>

Соболезнования родным и близким, воспоминания и материалы для музея альпинизма принимаются здесь>>>>

ОСТАННІ НОВИНИ

01/09/2024
Бомбордування Палацу спорту

У Харкові за ці 2 дні спекотно - масові бомбардування, багато поранених, є загиблі. Шість влучань біля Палацу спорту, поруч з яким розташований наш скеледром.

Вчора там проводили дитячий фестиваль у відновленому болдеринговому залі та на великому стенді, впоралися за один день, тому сьогодні на щастя на скеледромі нікого не було.

Але на скеледромі пошкоджені поверхні, у болдеринговому залі вибиті вікна, поведена криша, заклинило замки. Це одна з найкращіх скелелазних споруд в Україні, де починаючи з 2013 року було проведено більше 100 всеукраїнських та місцевих змагань.

08/08/2024
100-річна історія прапору Швейцарії, який знайшли харків'яни

Сьогодні, в Міжнародний день альпінізму, в приміщенні посольства України в Швейцарії відкрита експозиція швейцарського прапору, який знайшли харківські альпіністи в горах Кавказу з майже 100-річною історією. 

Якщо коротко, історія цього прапору така:

30 липня 1931 року в горах Кавказу (район Безенгі) зникла четвірка альпіністів, серед яких були два швейцарці з Базеля Max Mаglin та Joseph Hegglin. Вони разом із радянськими альпіністами Yurii Goldovski та Saul Lewin піднімалися на вершину Міссес-Тау (4421м) по західному гребеню. Було організовано пошуково-рятувальні роботи, але знайти альпіністів не вдалося.

23/06/2024
Українські скелелази вперше приймуть участь в Олімпійських іграх!

На Олімпійських Іграх 2024 у Парижі вперше приймуть участь українські спортсмени. 

21 по 22 червня у місті Будапешт  проходили змагання олімпійських кваліфікацій. Ярослав Ткач (Кропивницький, тренер - Микола Побережець) отримав олімпійську ліцензію на змагання зі швидкості, а Євгенія Казбекова (Дніпро, тренер - Серік Казбеков) отримала олімпійську ліцензію у дисципліні двоборство.

Вітаємо українських скелелазів з високим результатом та бажаємо успіху на Одімпійських Іграх 2024 у Парижі!

 

22/05/2024
Помер ветеран харьківского альпінізму Ігор Рудерман

21 травня 2024 року помер ветеран харківського альпінізму Рудерман Ігор Львович (1937–2024).

КМС з альпінізму, інструктор-методист 1-ї категорії, володар жетону «Рятувальний загін» (№ 1258). З 1995 р. проживав у Бохумі (Німеччина).

Ігор Львович закінчив ХПІ, інженер-конструктор, кандидат технічних наук. Був членом бюро альпсекції Харківської облради ДСТ «Авангард», членом бюро Федерації альпінізму Харкова, тренером міської школи інструкторів з 1968 до 1971 року. Майже щосезонно з 1965 по 1990 рік брав участь у рятувальних роботах.

15/05/2024
Харків'яни на молодіжному чемпіонаті Украйни зі скелелазіння

З 9 по 14 травня в м. Київ відбувся молодіжний чемпіонат Украйни зі скелелазіння (швидкість, болдеринг, трудність, двоборство). Збірна команда Харківської області прийняля участь в цих змаганнях.

Харкiвськi спортсмени попри все показали гідні результати та зайняли 15 призових місць в цих змаганнях: