Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

МАЛЫЕ ГОРЫ 2010

автор: 
Полтавец Евгений

В этом году «Малые Горы» собрали девять команд. В связи с тем, что многие сборники сейчас находятся в экспедиции, команды в основном состояли из молодых спортсменов. Нужно заметить, что молодёжь оказалась весьма амбициозной и действовала очень решительно как в квалификации, так и во время восхождений.

 Мы с Валиком Сипавиным приняли решение об участии, как только стало известно, что будет открыта Шаан-Кая. Дело в том, что легендарные маршруты этого массива - Гиперборея и Самурай, давно уже привлекали наше внимание. Этой весной мы сошлись во мнении, что дальше тянуть нельзя. В рамках соревнований или нет, но мы едем именно на Шаан-Каю. Мы сразу договорились, что если не будем успевать пройти маршруты за три дня, отведенные регламентом соревнований, то забьём на призовые места и будем лезть именно эти маршруты. (Вообще слово «Призовые» подразумевает наличие призов или хотя бы медалей, но ни того, ни другого традиционно нет.)
 

И вот, преодолев два этапа квалификации, заявляем Гиперборею, уговариваем судей отправить наблюдать за нами Л. Б. Волкова (огромное ему спасибо за те изысканные кушанья, которыми он встречал нас с восхождений и за моральную поддержку) и едем под гору.
 

Я не был здесь пять лет. Многое выглядит иначе. Печально смотрится мёртвый лес, следы пожара видны повсюду, от подножия до вершины. Людно. Кто-то лазит на камнях, кто-то прыгает BASE, а кто-то просто жарит в кустах сосиски. Но вот гора ни чуть не изменилась. Она сражает наповал своим нереальным профилем.
 

По традиции подходим под стену, кладём руки на скалу и поднимаем голову. Шея начинает хрустеть. Изучив статистику прохождений Гипербореи, берём бивачное снаряжение но, проанализировав описание и визуально оценив линию, не теряем надежду пройти маршрут за день. Стартуем в 5.00 и уже в 12.00 оказываемся на полке (R-5). Дальше лезем не спеша, т.к. надо вылезти не ранее 19.30, иначе получим штрафные баллы за нарушение тактического плана. Во время восхождения нам позвонили судьи и сообщили о том, что в связи с проходящим в эти же сроки чемпионатом Москвы, для украинских спортсменов 8-го числа Марчека будет закрыта. Эта информация звучала настолько нелепо, что сперва мы даже приняли её за шутку.  
 

 

На Самурая очереди желающих не было и мы без проблем заняли его второй горой. На этом маршруте решаем точно заночевать. Трамбуем полный баул барахла и в 5.30 начинаем лезть (по необъяснимой причине на втором маршруте можно стартовать не ранее 5.30). В 19.00 оказываемся на полке (R-7). Перед нами заключительные 50 метров и полтора часа светлого времени. Но полка так хороша, еды так много и пейзаж так красив, что мы единогласно решаем ночевать на горе. В 5.30 продолжаем движение. Последние участки изобилуют большими нависаниями. Не жалея времени фотографируемся и снимаем видео, передавая друг другу технику на второй верёвке. В 9.30 стоим на вершине, вкушая недолгое альпинистское счастье.
 
Немного о пройденных маршрутах:

Визуально гора и маршруты смотрелись меньше, чем оказались на самом деле. Оба маршрута действительно содержат по 250-260 метров шестёрочного рельефа при общей протяжённости около 300 метров.

Гиперборея.
Очень логичный, красивый и безопасный маршрут. Много нависаний и косых участков, что не позволяет скучать страхующему. В некоторых местах наблюдается избыток шлямбуров но, в общем, впечатление наилучшее.

Самурай.
Совершенно нелогичная, синтетическая линия по шлямбурам, дыркам и доработанному рельефу. Эстетического удовольствия мы не испытали. Маршрут проходит по гладким плитам в непосредственной близости от внутреннего угла, то заходя в него, то вновь уводя на плиты. Между шлямбурами «скайхучные» ходы по 5-7 метров. И всё бы ничего, но шлямбура на редкость паршивые: тело – 8 мм, ухо из мягкой нержавейки, толщиной 1,5 мм. На некоторых из них написано: « Крым 300 кг». Я убеждён, что цифра эта точно отображает их физические способности. Для успокоения души мы использовали амортизаторы, но всё равно чувствовали себя неуютно. Добавляют негатива шлямбура с «Атланта», то пересекающие маршрут, то идущие рядом (иногда в 50 см.). Думаю, авторам этого мультика стоило внимательнее читать Тирольскую декларацию, особенно пункт об уважении к «предшественникам» и традициям района.
Но при всём этом замечу, что Самурай, линия очень спортивная (значительно напряжённее Марчекийских ИТО-шных аналогов), и требует определённых навыков нежного ИТО. Если говорить о прохождении этого маршрута в чемпионатах, то, для контроля правильности прохождения, потребуется мегакомпетентный и зоркий судья-наблюдатель с огромным биноклем.


Благодарю своих постоянных спонсоров: «Экипировочный центр EXTREME» за качественное снаряжение: «LA SPORTIVA», «BEAL», «GRIVEL», «KONG», «MILLET», «BLACK DIAMOND». 

Опубликовано: 
20 May, 2010

ОСТАННІ НОВИНИ

01/09/2024
Бомбордування Палацу спорту

У Харкові за ці 2 дні спекотно - масові бомбардування, багато поранених, є загиблі. Шість влучань біля Палацу спорту, поруч з яким розташований наш скеледром.

Вчора там проводили дитячий фестиваль у відновленому болдеринговому залі та на великому стенді, впоралися за один день, тому сьогодні на щастя на скеледромі нікого не було.

Але на скеледромі пошкоджені поверхні, у болдеринговому залі вибиті вікна, поведена криша, заклинило замки. Це одна з найкращіх скелелазних споруд в Україні, де починаючи з 2013 року було проведено більше 100 всеукраїнських та місцевих змагань.

08/08/2024
100-річна історія прапору Швейцарії, який знайшли харків'яни

Сьогодні, в Міжнародний день альпінізму, в приміщенні посольства України в Швейцарії відкрита експозиція швейцарського прапору, який знайшли харківські альпіністи в горах Кавказу з майже 100-річною історією. 

Якщо коротко, історія цього прапору така:

30 липня 1931 року в горах Кавказу (район Безенгі) зникла четвірка альпіністів, серед яких були два швейцарці з Базеля Max Mаglin та Joseph Hegglin. Вони разом із радянськими альпіністами Yurii Goldovski та Saul Lewin піднімалися на вершину Міссес-Тау (4421м) по західному гребеню. Було організовано пошуково-рятувальні роботи, але знайти альпіністів не вдалося.

23/06/2024
Українські скелелази вперше приймуть участь в Олімпійських іграх!

На Олімпійських Іграх 2024 у Парижі вперше приймуть участь українські спортсмени. 

21 по 22 червня у місті Будапешт  проходили змагання олімпійських кваліфікацій. Ярослав Ткач (Кропивницький, тренер - Микола Побережець) отримав олімпійську ліцензію на змагання зі швидкості, а Євгенія Казбекова (Дніпро, тренер - Серік Казбеков) отримала олімпійську ліцензію у дисципліні двоборство.

Вітаємо українських скелелазів з високим результатом та бажаємо успіху на Одімпійських Іграх 2024 у Парижі!

 

22/05/2024
Помер ветеран харьківского альпінізму Ігор Рудерман

21 травня 2024 року помер ветеран харківського альпінізму Рудерман Ігор Львович (1937–2024).

КМС з альпінізму, інструктор-методист 1-ї категорії, володар жетону «Рятувальний загін» (№ 1258). З 1995 р. проживав у Бохумі (Німеччина).

Ігор Львович закінчив ХПІ, інженер-конструктор, кандидат технічних наук. Був членом бюро альпсекції Харківської облради ДСТ «Авангард», членом бюро Федерації альпінізму Харкова, тренером міської школи інструкторів з 1968 до 1971 року. Майже щосезонно з 1965 по 1990 рік брав участь у рятувальних роботах.

15/05/2024
Харків'яни на молодіжному чемпіонаті Украйни зі скелелазіння

З 9 по 14 травня в м. Київ відбувся молодіжний чемпіонат Украйни зі скелелазіння (швидкість, болдеринг, трудність, двоборство). Збірна команда Харківської області прийняля участь в цих змаганнях.

Харкiвськi спортсмени попри все показали гідні результати та зайняли 15 призових місць в цих змаганнях: