Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Замин-Карор. В базлаге всё спокойно

24 July, 2011

В базовом лагере на вертолетной площадке кипит жизнь.

Судьи целыми днями наблюдают за командами в армейский бинокль, координируют по рации, когда кто-то сбивается с маршрута. Тренеры тоже наблюдают, созваниваются со своими командами, консультируют.

 

И разительный контраст, по сравнению с базлагом на вертолетной площадке, в передовом судейском лагере на перевале, где царят уединение и тишина. Двое судей, дежурящих там, Александров Владимир Николаевич и Попов Валерий Николаевич, наблюдают за командами в бинокли.

Правда, наблюдать им нужно только за двумя командами. В отличие от юго-западной стены, на которой происходит настоящая битва, здесь, за перевалом на северо-восточной стене, только две команды выбрали и прошли маршруты – Питер-2 и Ростов-2. И сегодня, 24 июля на маршрут Капитанова 5Б выходит Питер-1. Большой очереди на северные маршруты пока нет, хотя, как показала практика, маршрут Капитанова достаточно выгодно идти. Питер-2 прошел его за день, заработав сразу 10,5 баллов, а на прохождение шестерок на ЮЗ стене у команд уходит по три дня, при том, что стоимость этих шестерок всего на 3-4 балла выше.

Все недолгое время, которое участники находятся в лагере, они тратят на восстановление как физических, так и моральных сил, восполняют недостаток еды и жидкости в организме.

С водой на стене не роскошно. Ее совсем нет или почти нет – в некоторых местах небольшие снежнички или тоненькие ручейки, но и эти ручейки и снежнички закладываются в тактический план. Соответственно, выбиваясь из запланированного графика, команды оказываются без воды, но и лишние запасы не берут, так как это дополнительный вес. Экономия в весе идет на всем, кроме снаряжения – на воде, еде, одежде, горелках, газе.

У Питера-1 было с собой всего два батончика сникерса, на которых парни проработали три дня на стене, проведя при этом не очень комфортные ночевки, фактически холодные – в одном бивакзаке на маленьких полочках.

- Фотоаппарат весит 240 грамм, – рассуждают харьковчане перед выходом на следующую шестерку (Капитанова на 1-ю Зап., рейтинг 14.4) – мы его не берем. Так же как не берем в этот раз мембранные штаны и другие теплые вещи.

Хотя ночью далеко не жарко. На перевале в 11 часов вечера маленькое озерцо уже покрылось коркой льда. На стене ночью тем более холодно.

Пока участники команд восстанавливаются, удается немного пообщаться с ними. Кирилл Белоцерковский из команды Казахстана на вопрос о том, какие у них впечатления от пройденного маршрута (5Б Лапшина) ответил:
- Впечатления очень хорошие. Мы, правда, потерялись основательно. А так, те 9 или 10 веревок, которые мы пролезли по маршруту - от них очень приятные впечатления. Все хорошо лезется, все хорошо страхуется. Лазанье приятно сложное. Плюс там, где нужно есть шлямбура на станции, правда, старые некоторые выглядят откровенно страшно. И редко встречаются старые крючья, и даже деревянные клинья. – А дальше вы что планируете?
– Чай попить.
– А после чая?
– Я думаю, еще кружечку заварим. Не знаю, посмотрим на состояние, ну и полезем снова.

Но спустившись 22 июля в районе 12-ти часов ночи, ребята вчера вечером уже вышли на маршрут Шрамко 5Б (рейтинг 12,6).

Расклад всех команд - в прикрепленном файле

Источник: www.alpfederation.ru

ВложениеРазмер
komandi-23_07.xls33.5 кб

ОСТАННІ НОВИНИ

28/05/2025
Альманах "Роки та стежки"

Вийшов друком 5-й випуск альманаху "Роки та стежки".
Це традиційне видання харківської туристичної спільноти. Велика дяка редактору збірки - Сергію Бикову, який у цей непростий час зібрав захоплюючі оповідання та вірші від 27 авторів, серед яких і голова Харківського альпклубу Геннадій Копейка.
Барвисте видання 29х18 см, 380 сторінок, вкладка із 40 кольорових сторінок.
Є кілька екземплярів у Харківському обласному клубі.
Замовити книгу можна на: https://travelbook.in.ua/shop/2374.html

16/05/2025
Троє харків'ян піднялися на Еверест!

14 травня, одразу шестеро українців та українок піднялися на Еверест, серед них троє харків'ян – Валентин Сипавін, В'ячеслав Калашников, Маргарита Дяченко.

Це стало найбільшим груповим сходженням на найвищу вершину світу в історії українського альпінізму. Також наймасовішим стало сходження українців наступного дня - четверо альпіністів зійшли на четверту вершину світу Лхоцзе (8516м), яка поруч. 

В'ячеслав Калашников з початком повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону і став на захист країни. Він провоював майже три роки, звільнився через поранення. І ось він зійшов на Еверест.

23/04/2025
Кубок України з техніки альпінізму в Одесі

19-20 квітня на скеледромі в Одесі пройшли змагання Кубку України з техніки альпінізму. В змаганнях прийняли участь 16 альпіністів з Києва, Одеси, Харкова та Дніпра.

Призерами змагань стали:
1. Павленко Олександр - Антипов Антон
2. Репко Олена - Тимко Євген
3. Гончаренко Надія - Чернявська  Евгенія
6 місце зайняла Харківська команда Панков Дмитро - Чеканов Павло

16/02/2025
Випущено посібник UIAA Alpine Summer Skills

Міжнародна спілка альпіністських асоціацій (UIAA) видала нову книгу – довідник технік альпінізуму.
Зміст книги:
1. Гори – природа, рельєф, погода та інші аспекти.
2. Лідер групи – правила, обов'язки, управління групою.
3. Рятування в горах – основи безпеки та перша допомога.
4. Хайкінг – техніки пересування та підготовка.
5. Скелелазіння – техніка на природному рельєфі.
6. Сходження – ключові принципи та підготовка.

07/01/2025
Козявкіну Віктору Васильовичу – 95 років!!!

Сьогодні, 7 січня 2025 року виповнюється 95 років легендарному харківському альпіністу Віктору Васильовичу Козявкіну. Майстер спорту з альпінізму та скелелазіння. Інструктор-методист 1-ї категорії, чемпіон України та СРСР. Учасник перших змагань зі скелелазіння на першість України в 1952 – 1953 роках. В змаганнях зі скелелазіння різного рівня виступав понад 20 років. За 40 років занять альпінізмом здійснив понад 200 сходжень.
У 1966 році отримав рідкісне звання «Почесний майстер спорту СРСР». Працював інструктором альпінізму до 1992 року. Тривалий термін займав різні посади в структурі рятувальної служби. У середині 1960-х очолював команду рятувальників альплагеря "Ельбрус", що стабільно займала верхні сходинки п'єдесталу на регіональних та Всесоюзних змаганнях рятувальників.